Коли серце моє у мені омліває,
Коли ворог у мене таємно стріляє,
Я до Бога від рання в молитві взиваю:
Своє серце і душу Йому довіряю!
Ніби спрагла земля без води—моє тіло…
Може все в мить одну розлетітись, як пара.
Не врятують мене добрий намір і діло.
Ти потрібен мені! Я безТебе—примара…
Я сама не зійду на цю скелю високу.
Не здолаю стіну, щострімка й прямовисна.
Ніби в пастці… Сльозою заповнене око,
Бо я бачу, як біль звідусіль мене тисне.
Я сама не здолаю укріплень ворожих,
Бо сама я не маю ні сили, ні вміння.
Але Ти! Мій Господь! Моя сила й сторожа,
Перемога моя, і надія, й спасіння!
Те, що бачу—дочасне. Просвіти мої очі!
Хто я? Плід соковитий? Жмут сухої трави?!
У хворобах і болях доживати не хочу.
Ти по Слову Своєму мене оживи.
На Тобі я стою. Бог мій—Скеля Найвища!
Світлом Слова крушу безнадію і страх.
Не здола мою віру підступний вітрище.
Восхвалю Тебе, Боже, у вічних віках!!!
22.01.2013р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Амінь, сестро! Дуже-дуже гарно! Як гімн перемоги в Ісусі!!! Комментарий автора: Дякую, Надієчко))) Хай все наше життя буде гімном хвали Ісусові, бо Він Достойний!!!
Публицистика : Список Шиндлера - Josef Piel Я часто полушутя-полусерьёзно говорю: Язык мой-враг мой!
Сколько огорчений, проблем доставил мне он своей неукротимой болтовнёй-не счесть!
А вот недавно довелось услышать нечто подобное и в адрес моей руки, держащей перо.
Меня укорил (мягко говоря), близкий мне человек за то, что я в «Списке Шиндлера» признался насчёт «мешка российской картошки», который я «отдаю ежедневно в табачном киоске»!
«...Ты пишешь на такие серьёзные, духовные темы и при этом чуть не с гордостью сообщаешь всем что ты курильщик!»- примерно так звучал исполненный праведным гневом укор.
С того дня минуло уже достаточно времени. «Список Шиндлера» читали и многие другие люди, но ни кому не пришло в голову заострить внимание на этом моменте.
Да, конечно, неприятный момент.Хвалиться тут действительно нечем.
Но мне вдруг подумалось о самарянке, встретившей у колодца Иисуса.
Когда Иисус предложил ей позвать её мужа; неужели она не могла уйти от темы и не «хвалиться» тем, что она «женщина лёгкого поведения» и «меняет мужчин как перчатки»?
Она ведь в тот момент ни сном ни духом не ведала что перед нею-Царь царей, Господь господствующих. Почему же всё таки она ответила так?
...Тем у кого возникнет желание укорить меня за проклятую, ненавистную и...любимую до сих пор сигарету- я адресую этот вопрос.
Ответьте на него и я отвечу на ваш вопрос, на ваш укор! С ув.Автор.
22.05.03
