Минуле вже пройшло. Минулося вчорашнє.
І зірка більш не світить, з неба впавши;
І згадки хоч і є, та все ж, по змозі,
Нехай вони вам душу не тривожать.
Бо є Христос - теперішнє й майбутнє.
Він кожну мить в житті нашім присутній.
Він обійняти хоче всіх любов"ю,
Обмити від гріхів й очистить кров"ю,
Що пролилась за кожну грішну душу.
Це сталось добровільно, не з примусу.
Бог любить кожного і кожного чекає;
Він всі гріхи до одного прощає,
Хто в щирості все серце відкриває
Й Христу своє життя все довіряє.
Тривогу й сумніви відкиньте. Не вагайтесь
Й у Божі руки повністю віддайтесь.
Лиш Бог єдиний все в житті розставить,
Ніколи не покине й не "підставить".
У цьому світі Бог один надійний-
Він наш Творець могутній і всесильний.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 6453 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
