Я стріла Каїна і Авеля – вві сні.
Вони ще грали в киці-баби на осонні,
Лементували, пізнавали смак борні.
Під перегуд росло каміння – на жертовник.
Ботей пухких овець тік за хитку лозу,
Чорнильних кипарисів ряд, гігантські мушлі.
Скидалася гірська місцевість на Гурзуф.
А я – вагітна – йшла по виноград і груші...
Сховати б Авеля в мережаний рукав
І понести у благодать повз ранні смокви!
Сумирний менший брат за валуном зібгавсь,
А Каїн лоба морщив, поспішав на лови.
І підняла я очі до важких небес.
І не побачила рокованого вбивства…
Невже у тому сновигань єдиний сенс,
Щоб від безсилля сотворяти плач-молитву?
Я знала Каїна: минав піском… убрід…
Він лунко хихотів, не прагнув слави, оргій.
У рань гойднувся в лоні довгожданий плід –
Від рос липневих, під густий чаїний стогін.
Прочитано 11162 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Судьбы и жизни на краю . - Николай Зимин Человеческое счастье недолговечно и обманчиво.Божье---вечно.Какому ты доверишься или доверился?Не ищи легкого счастья.Его не бывает.Бог,только Он,является источником настоящего счастья на земле для меня и для тебя.Не строй дом свой на песке...Есть крепкое основание---Бог и Его слово.
Там нет ни зависти ,ни лжи.
Там злоба больше не кружит
И ложным счастьем не манит
И близко даже.
Свидетельство : Исцеление - Сотниченко Андрей публикую историю впервые,спасибо Господу и этому замечательному сайту,хотя,конечно,многим свидетельствовал устно о ней.Благословений всем!
