Він нарешті присів за стіл. Обхопив голову руками. Тіло, стомлене від непосильної роботи, неприємно нило. Чоловік все життя важко працював.
«Чому я на роботі надриваюсь як віл?» - запитав сам себе він.
По його обличчю скотилась разом з потом сльоза. Вона була солоною.
«Чому саме мені дісталась така важка доля?» - виникло в нього друге запитання.
По лиці скотилась інша сльоза, на цей раз гірка.
«Та доки це все триватиме?» - чоловік весь аж скипів.
Третя сльоза прямо бризнула йому з ока. Вона була злою. Він з гнівом ударив кулаком по столу. Удар виявився невдалим, по краю стола. На збитих кінчиках пальців появилась кров.
«Та що ж це таке?» - вирвалось у нього і на очах забриніла ще одна сльоза - жалю.
«Господи! Що зі мною діється? Захисти мене . Прийми мене до себе. Я не можу так далі жити,» - з мольбою він закрив обличчя руками.
З очей скапнула ще одна сльоза. Йому вона видалась солодкою, бо з нею вперше прийшло заспокоєння, мир на серце. Ця сльоза була Божа.
Сльози перемішались, та все одно залишались солодкими.
«Напевне вся наша важка праця разом з гіркотою нашої долі вилились в моря і океани, що оточують землю, - чомусь подумав чоловік. Сум і біль приводять нас до того, що ми нарешті задумуємось над нашим життям. Прісноводні ріки, впадаючи в морські глибини, розчиняються в них і собі стають солоними. Ця вода випаровується, піднімається в небо, перетворюючись в пухнасті хмаринки. Вона залишає на землі сіль, а згодом випадає у вигляді солодкого дощу, напуваючи всіх хто прагне жити. Бо те, що сходить з неба - чисте, і дає життя!»
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 10226 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Пока есть время - Лариса Зуйкова "Скажи им: живу Я, говорит Господь Бог: не хочу смерти грешника, но чтобы грешник обратился от пути своего и жив был. Обратитесь, обратитесь от злых путей ваших; для чего умирать вам, дом Израилев?"
Иезекииль 33:11
Поэзия : Певица... - Сотниченко Андрей 2001.Тут необходимо пояснение-собака наша(афганская борзая)Соланж,прожившая с нами более12лет,действительно обожала петь,и-самое невероятное-умела(конечно,не так как человек,и все же..),тому есть много свидетелей-гостей наших,коих мы с удовольствием "потчевали" этим сюрпризным "блюдом".Пела она только под аккомпанемент ф-но(живой звук),отличала от магнитофона,или чего-то другого.Невероятно,но факт-ради пения бросала еду,все,заслышав звуки,бежала в зал,непременно залезала на кресло(занимала певческую позу)и-пела.В репертуаре,правда,были,в основном,2 особо полюбившиеся ей песни-"Колыбельная"Гершвина и наша незабвенная "Мурка"(под другое не желала петь!)Вот такое богемное создание:)Нам это,само собой,доставляло массу радости.Об этом,собственно,и стихи..